1. Якщо дитина вже трохи підросла (7-8 років), у неї буде розвиватися почуття відповідальності і дисципліна, адже за тваринами треба дбати.
2. Згідно з останніми відкриттями в галузі науки, тварини володіють терапевтичною дією на дітей: знімають стрес, заряджають позитивом, піднімають настрій, що сприяє вилікуванню деяких хвороб. Діти ростуть більш життєрадісними.
Так, є ціла наука - анімалотерапія - про лікування за допомогою тварин. А в аптеках Великобританії навіть продаються білі "лікувальні" кішки. Як визначили вчені з інституту спілкування тварин в Північній Кароліні, котяче муркотання сприяє загоєнню ран і зміцненню кісток. Правда, варто відзначити, що у дітей часто буває алергія на шерсть, в цьому випадку, потрібно бути дуже обережними у виборі улюбленців, особливо котів.
3. Діти стають більш чуйними: маючи вдома тварину, з якими малюки постійно контактують, спілкуються, вони вже точно не виростуть жорстокими й бездушними. Помічено, що в сім'ях, де живе якийсь звір, рідше виникають конфлікти, а діти виростають менш агресивні.
4. Домашні тварини - прекрасні друзі і партнери для ігор. Діти, особливо в молодшому віці, дуже люблять, коли з ними хтось грає, взаємодіє. Це дуже важливо для їх інтелектуального та психоемоційного розвитку. З тваринами діти спілкуються однією мовою: приписують їм людські риси, довіряють їм свої секрети, переживання, образи та розчарування. Крім того, у сім'ях, де батьки гіперактивні і по вуха зайняті роботою, вихованці заповнюють дефіцит сімейного спілкування.
5.І нарешті, домашні тварини, як з'ясували вчені, здатні зміцнювати імунітет. Вся справа в тому, що зобов'язання вигуляти кішку або собаку (краще все-таки, щоб вихованці були привчені до вигулювання) змушує дитячий організм активніше чинити опір інфекціям. Щоденні прогулянки, незалежно від погоди, посилюють опірність хворобам. При цьому дитина підтримує хорошу фізичну форму.
Звичайно, поява в будинку тварин або птахів накладає певні зобов'язання на дорослих: це і фінансові витрати, і догляд за тваринами, і незручності, особливо при поїздках. Важливий момент у спілкуванні дитини з твариною - навчити його дбайливому відношенню до вихованця, адже часто діти сприймають тваринок, як живу іграшку, і можуть вести себе з ними так само: кинути, вдарити, посмикати за хвіст.
Тим не менш, домашні вихованці допомагають виховати в дитині риси характеру людини, небайдужої до природи і всього живого, організованої, цілеспрямованої.