Часто діти не хочуть робити домашнє завдання. Але насправді це не завжди через лінь. Є щонайменше 5 причин, чому вони тягнуть з домашкою.
Дитяча психологиня Олена Шамрай розповідала, чому діти не хочуть робити домашнє завдання та що з цим робити.
Дитина вірить у власну лінь
Експерти переконують, що за лінню криється якась конкретна причина. Одна з них – коли батьки чи вчителі постійно повторюють: "Не треба лінуватися" або будь-яку невдачу пояснюють: "Бо ти нічого не хочеш робити".
Через це дитина починає вірити, що вона просто від народження ледача. "Є такий феномен: якщо від людини чогось очікують, вона так змінює поведінку, що очікування збуваються", – каже Олена Шамрай.
Що робити? В такому випадку батькам та вчителям треба навіювати протилежне. Повторюйте дитині, що в душі вона – трудяга, шукайте докази. Згадайте, як син чи донька допомагали вам, щось робили з натхненням та тривалий час.
"А потім спробуйте перенести позитивний образ трудяги на роботу над домашнім завданням. Мовляв, такій наполегливій дитині тут завдань – на пів години", – радить експертка.
У дитини нерівномірна працездатність
Колись ледачими називали в школі багатьох видатних людей – геніального вченого Альберта Ейнштейна, винахідника Томаса Едісона, майбутнього лауреата Нобелівської премії з фізики Вільгельма Віна тощо.
Можливо, проблема вашої дитини – не байдужість до домашки, а в асиметрії півкуль мозку, коли значно активніше права. Люди з образним мисленням роблять свій внесок у мистецтво та науку, але така дитина не здатна жити за графіком.
Що робити батькам? Одноманітна діяльність таких дітей втомлює і ефективність знижується. Тож, нехай дитина переходить з однієї справи на іншу – розв’язав два математичних приклади, виконав граматичне завдання з мови, і знову математика.
Головне, аби увага перемикалася між різними видами навчальної діяльності, а ще потрібен відпочинок кожні 45 хвилин, коли дитина рухається, ходить, виходить на балкон подихати повітрям.
У дитини конфлікти у школі
Булінг, сварки з однокласниками, конфлікт із вчителем – все це може призвести до того, що школа «викликає алергію».
"Протягом дня на заняттях дитина якось тримається, але вдома підручники нагадують про болісні переживання, тож зникає відчуття захищеності. Тому син чи донька несвідомо намагається позбутися будь-якої згадки про школу", – пояснила Шамрай.
Що робити батькам? Встановити довірливі стосунки та щиро обговорити з дитиною те, що відбувається у школі. Краще неформально розпитувати про шкільні будні, цікавитися стосунками дитини з однокласниками, щоб вчасно зрозуміти, якщо щось трапиться.
У дитини прихована гіперактивність
Така дитина не відрізняється від однолітків. Інтелект в нормі, по кімнаті не бігає, зі шкільною програмою справляється. Але будь-який зовнішній подразник (новий предмет, людина, шум) вибивають такого учня з колії.
Що робити? Відрізнити приховану гіперактивність зможе лише фахівець, тож варто звернутися до невролога. При правильному підході в підліткові роки дитина може "перерости" проблему.
Хочете, щоб дитина доводила справи до кінця? Правильний рецепт – більше фізичної активності, прогулянок на свіжому повітрі. Спочатку відправте на подвір’я, а вже потім нагадуйте про домашнє завдання. Такій дитині треба фізично втомитися, аби зосередитися на одній справі.
Дитина відстала за програмою
Є ситуації, коли дитина відкладає виконання будь-якого домашнього завдання, а якщо змушувати – її настрій різко падає, можуть розпочатися сльози та бідкання. Це може бути через відставання дитини за програмою.
Чому у знаннях дитини можуть бути прогалини по усіх предметах? Вона могла:
- хворіти тривалий час,
- прогулювати уроки,
- їй загалом потрібний повільний темп навчання та додаткові пояснення,
- змінилася школа або з початкових класів учень перейшов до базової школи, де вищі вимоги.
Що робити? Допомагати дитині надолужити пропущене. Наприклад, можна домовитися з учителем про індивідуальні заняття, найняти репетитора чи батькам самостійно допомогти дитині.
І пообіцяйте не робити негативних зауважень, доки ваш школяр не наздожене за програмою однокласників.