Японка Наомі Моріяма (Naomi Moriyama) у співавторстві з Вільям Дойл, описуючи кухню своєї матері в книзі «Японські жінки не гладшають і не старіють» відкриває секрети японського довголіття, вікової системи харчування, яка дозволяє надовго бути красивою та стрункою.
Секрет японського довголіття — система харчування
- На кухні будь-якої японської господині завжди присутні: риба, морська капуста та інші морські рослинні продукти, овочі, продукти із сої, рис, фрукти, зелений чай.
- У Японії завжди їдять свіжоприготовлену їжу.
- Традиційна їжа – це смажена риба, чашка рису, варені овочі, суп місо, фрукти на десерт та зелений чай.
- Японці становлять близько 2% населення земної кулі та при цьому споживають майже 10% всього світового видобутку риби. Таким чином, у раціоні японців зажди є добова доза натуральної Омеги-3.
- Японці споживають у 5 разів більше хрестоцвітих овочів, ніж зазвичай споживаємо ми.
- При виборі продуктів основний акцент у японській кухні робиться на сезонні продукти та на їх свіжість. На продуктах вказують не день фасування, а час.
- Японці їдять невеликими порціями, різноманітними за складом страви, посуд з їжею втричі менший за розміром, ніж той, яким звикли користуватися ми.
- Жителі Японії з дитинства їдять повільно, смакуючи кожен шматочок.
Японки, готуючи страви, дотримуються таких правил:
- Користуються витонченим посудом, ніколи не сервують великими порціями.
- Чим менше посуд, тим краще.
- Ніколи повністю не заповнюють тарілки, залишають на ній місце.
- Кожний вид продукту подається в окремому посуді.
- Намагаються підкреслити природну красу продукту. Їжу майже не прикрашають
- Відбирають лише свіжі продукти.
- Більшість страв японки готують на плиті, полюбляють використовувати спеціальну сковороду, яка має форму півсфери.
- Для приготування та у споживанні використовують тільки високоякісні олії та бульйони із сезонних овочів та трав.
Ще декілька секретів, які допомагають японкам залишатися стрункими
- Японці не їдять хліба, замінюючи його рисом. Це кардинальна відмінність у традиціях харчування народів Сходу та Заходу.
- У Японії – сніданок усьому голова. Він включає різноманітні страви та скоріше нагадує наш обід. Звичайний сніданок складається із зеленого чаю, рису, приготовленого на пару, місо супу із зеленою цибулею та соєвим сиром тофу. Сніданок також включає листочки водоростей норі, омлет із яєць або рибу. Попри те, що порції дуже маленькі, такий сніданок покривають добову потребу людини в мінералах і вітамінах
- Солодощі та десерти японці їдять нечасто та потроху, і десерти не такі як у нас.Особливий вид десерту - вагасі, який, зазвичай, подається до зеленого чаю. До його складу входить рисое борошно, солодке бобове тісто, горіхи, рослинний желатин агар-агар, різні сухофрукти. Для надання смакової гами додається квітковий нектар та зелений чай. Існує близько 25 різновидів вагасі, що уособлюють пори року. Японці кажуть: «Скажи, яку вагасі ти з'їв, і я скажу тобі, яка пора року на вулиці». Адже вагасі – це не просто солодощі, це ще й Мистецтво з великої літери.
- Фізичне навантаження, вправи та заняття спортом є невіддільною частиною життя звичайних японців, які намагаються частіше ходити пішки, їздити на велосипедах, підійматися сходами і якнайменше їздити на машинах. Ще 1960 року японський дослідник Йосіро Хатано розробив програму, названу «10 тисяч кроків», яка на практиці підтвердила, що ті, хто проходять 10 тисяч кроків щодня, не страждають від хвороб, пов'язаних із підвищеним кров'яним тиском, зберігають стрункість і живуть довше. Йосіро Хатано сконструював і перший крокомір у світі.