«Він же маленький, не розуміє!» - Цим аргументом батьки можуть виправдовувати поведінку молодших дітей років до двадцяти. При цьому від старшого вимагається бути поблажливим і терпіти будь-які витівки брата чи сестри, а малюк, в свою чергу, зростає з відчуттям повної вседозволеності. Щоб уникнути цього, пред'являйте дітям подібні вимоги - враховуючи вік, але не використовуючи його в якості тотального виправдання.
Не прагніть загальної рівності
Той факт, що базові вимоги до дітей повинні бути загальними (наприклад, всі повинні доїдати їжу до кінця і перед сном прибирати свої іграшки), не означає, що ви повинні ставитися до обох нащадків однаково. Зрозуміло, 2-річна і 6-річна дитина (особливо якщо вони різної статі) - це дві різних істоти зі своїми здібностями, потребами і бажаннями, та й батьківські почуття до них можуть різнитися, що теж цілком природно. Так що намагайтеся виділяти «особливий пиріг» кожному: нехай по 10 хвилин на день, але це має бути час для вашого особистого спілкування з кожним з дітей один на один.
Заохочуйте командний дух
Брати і сестри нерідко відчувають себе суперниками в боротьбі за батьківську увагу. Замість цього спробуйте культивувати ситуації, в яких вони можуть виступати як партнери і учасники однієї команди. Нехай молодший звертається за допомогою до старшого («Попроси Ваню допомогти тобі взутися: він найкраще вміє застібати черевики») або нехай вони разом прибирають іграшки на швидкість («Таймер задзвонить через п'ять хвилин, за такий час з прибиранням впорається тільки команда»).
Поважайте почуття власності
У кожного з дітей має бути свій персональний простір, куди другому хід замовлений. Нехай це буде всього лише коробка з іграшками чи ящик письмового столу, але для дитини мати щось особисте дуже важливо. Виділіть персональні і загальні іграшки, якими діти зможуть грати разом - це, з одного боку, підвищує у дитини почуття відповідальності і самоконтролю, а з іншого, вчить ділитися.
Ініціюйте гру
Діти не завжди можуть придумати для себе гру самостійно, особливо таку, яка буде цікава обом. Це завдання краще взяти на себе батькам, допомагаючи дітям знаходити ігри, в яких вони зможуть мирно взаємодіяти і з цікавістю проводити час. Нехай хоча б півгодини на день вони дружно грають удвох, будь= то настільна гра або будівництво корабля з подушок і ковдр.
Дружні стосунки вибудовуються тільки в спілкуванні та взаємодії. Будьте для своїх дітей посередником, який допоможе їм закласти основу взаєморозуміння і добрих почуттів на все життя.