У корейських селах жінки доживають до 100 років: що об’єднує довгожительок

У сільських районах Південної Кореї багато жінок доживають до дуже похилого віку, не відмовляючись від звичного життя. Вони продовжують працювати, готувати, доглядати за городом, допомагати близьким і підтримувати соціальні зв’язки — і саме постійна залученість може бути одним із чинників, пов’язаних із довголіттям.

Про це пише Science Blog.

Дослідники вже багато років вивчають так званий пояс довголіття на півдні Південної Кореї. До нього входять чотири сільські округи — Кур’є, Коксона, Сунчхана та Там’яна.

Одне з детальних досліджень провели науковці Національного університету Чоннам. У 2018 році вони обстежили 101 людину віком від 95 років, а до остаточного аналізу увійшли дані 94 учасників.

Вчені проводили співбесіди, медичні огляди та аналізи крові. Однією з найпомітніших рис виявилася постійна фізична й соціальна активність довгожителів.

Ті, хто регулярно бував на свіжому повітрі, працював у саду або займався іншими повсякденними справами, мали вищий рівень альбуміну в крові. Цей показник використовують як один із маркерів загального стану організму.

Для багатьох найстарших жінок робота не припинялася навіть у дуже поважному віці. Вони продовжували готувати традиційні страви, доглядати за городом, допомагати онукам і підтримувати сусідів.

Тобто їхня активність полягала не лише у фізичному навантаженні. Важливим залишалося й відчуття того, що вони потрібні родині та громаді.

Цікавим виявився і зв’язок між самопочуттям та настроєм. Майже 60% учасників вважали себе здоровими, а найбільше з цією оцінкою був пов’язаний не конкретний медичний показник, а рівень депресивного настрою.

Це не означає, що позитивний настрій сам по собі гарантує довголіття. Дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку, але показує, що психологічний стан і соціальна залученість можуть бути важливою частиною здорового старіння.

Окрему роль може відігравати й харчування. Корейські довгожителі традиційно їдять багато рослинної їжі, ферментованих продуктів і морських водоростей.

Серед таких продуктів — доенджан і чонгукджан, тобто ферментовані соєві продукти. Вони разом із морськими водоростями можуть бути джерелом важливих поживних речовин.

Водночас дослідники не знайшли якоїсь однієї «чарівної» страви, яка пояснювала б довголіття. Ймовірніше, значення має поєднання харчування, фізичної активності, соціальних контактів і щоденної зайнятості.

Ще одне корейське дослідження, у якому протягом чотирьох років спостерігали за 525 літніми людьми, показало зв’язок між частотою зустрічей із друзями та якістю життя. Коли соціальних контактів ставало більше або менше, відповідно змінювалася й оцінка власного самопочуття.

Тому науковці дедалі частіше дивляться на довголіття ширше, ніж лише через генетику чи дієту. Важливими можуть бути також рух, спілкування, відчуття потрібності та звичка залишатися активним навіть у дуже поважному віці.