Багато поширених батьківських фраз можуть ненавмисно змусити дітей відчувати себе безпорадними і невпевненими.
UAportal підготував гайд про те, як правильно спілкуватися зі своїми дітьми.
Заохочення незалежності та впевненості
Одна з поширених фраз, яку батьки використовують, щоб змусити дітей відчувати себе безпорадними, – "дозволь мені зробити це за тебе". Це може ненавмисно дати зрозуміти дитині, що вона не здатна робити щось самостійно. Замість цього батьки повинні спонукати дітей виконувати завдання самостійно.
Ще одна шкідлива фраза: "ти занадто малий, щоб зрозуміти". Це може відкинути почуття дитини, змушуючи її відчувати себе неповноцінною. Натомість визнайте точку зору дитини і поясніть їй речі у спосіб, що відповідає її віку і розумінню. Також кажучи дитині: "ти такий самий, як твій батько/мати", ви можете обмежити її почуття ідентичності. Батьки повинні заохочувати дітей досліджувати свої унікальні риси та здібності, а не порівнювати їх з іншими.
Розвиток навичок вирішення проблем
Коли батьки постійно кажуть своїм дітям: "я подбаю про це", це може перешкоджати їхній здатності вирішувати проблеми самостійно. Замість цього їм слід спрямовувати дітей у процесі вирішення проблем, ставлячи відкриті запитання, щоб стимулювати їхнє критичне мислення.
Ще одна проблемна фраза – "тому що я так сказав". Часто цю фразу використовують без ґрунтовного пояснення, що пригнічує дитячу допитливість і бажання зрозуміти, на чому базуються правила. Натомість варто пояснити причину, встановлюючи чіткі межі.
Крім того, слова "ти ніколи не навчишся" можуть підірвати впевненість дитини в собі. Замість цього батьки повинні запевнити її, що навчання вимагає практики, а помилки є невід'ємною частиною зростання.
Сприяння позитивному самосприйняттю
Фрази на кшталт "перестань плакати, тут немає через що засмучуватися" можуть знецінювати емоції дитини. Натомість батьки повинні заспокоювати і підтримувати почуття дитини, допомагаючи їй розуміти свої емоції та керувати ними. Ще одна фраза, яка викликає занепокоєння, – "ти ідеальний такий, який є", оскільки вона може породити нереалістичні очікування і страх невдачі. Батьки повинні заохочувати своїх дітей приймати свою недосконалість і вчитися на своїх помилках.
Нарешті, слова "я розчарований в тобі" можуть призвести до того, що дитина відчує, що її цінують лише за її досягнення. Натомість батьки повинні висловлювати свою критику щодо вчинків дитини, водночас підтверджуючи свою безумовну любов і підтримку.