"Якщо судити про рибу за її здатністю лазити по дереву, вона проживе все життя, вважаючи, що вона дурна". Це спостереження ніколи не є більш правдивим, ніж коли виховуєш дітей.
Кожна дитина має різний набір сильних і слабких сторін. Виховання сильних сторін дитини, одночасно покращуючи її слабкі сторони, є ключем до виховання власного всебічного, щасливого та реалізованого генія.
Беріть участь у різних заходах разом, де ви зможете спостерігати за поведінкою вашої дитини. Похід до музею, парку чи бібліотеки допомагає визначити сильні та слабкі сторони вашої дитини. Наприклад, у парку ваша дитина може тяжіти до інших дітей, демонструючи схильність до соціальних навичок. У бібліотеці вона може вибрати книжки з картинками, що доводить, що вона добре навчається.
Дослідіть різні стилі навчання вашої дитини, щоб допомогти зрозуміти її успішність у школі. Експериментуйте з картинками, словами та звуками, щоб побачити, на які вона реагує найкраще. Коли ви дізнаєтеся, який стиль навчання найкраще підходить для вашої дитини, приділіть час розвитку та відпрацюванню слабших навичок. Якщо дитина чудово виконує письмові інструкції, але має проблеми з усними, потренуйтеся видавати усні інструкції, щоб допомогти посилити цю конкретну слабкість.
Грайте з дитиною щодня. Ви багато чому навчитеся з іграшок, які вона обирає, а не з тих, які їй швидко набридають. Розкладіть перед дитиною безліч іграшок, книжок і предметів для мистецтва та спостерігайте, до чого вона тяжіє. Її загальні інтереси часто вказують на її сильні сторони, оскільки вона відчуває впевненість у певних завданнях або талантах.
Слухайте, як ваша дитина розповідає вам про свій день, різні випадки чи книги, які вона прочитала. Просто почувши, що говорить ваша дитина, ви зможете краще зрозуміти її сильні та слабкі сторони. Послухайте розповідь про її день у школі: вона може зосередитися на своїх результатах у фізичному вихованні, що вказує на силу в практичних і фізичних вправах. Вона також може применшувати свій досвід на уроці математики, вказуючи на слабкість у роботі з числами.
Попередьте свою дитину, щоб вона не порівнювала себе з іншими дітьми та не робила те саме. Ви робите своїй дитині ведмежу послугу, коли порівнюєте її з однолітками, ненавмисно кажучи їй, що її сильні сторони мають бути такими ж, як і інші. Натомість зосередьтеся на індивідуальних сильних і слабких сторонах вашої дитини, пояснюючи, що ніхто не ідеальний і кожен у чомусь кращий.