Якщо ти постійно диктуєш свою волю і обмежуєш самостійність дитини, а його ініціативу і пропозиції всякий раз заперечуєш або критикуєш, у дитини не залишається іншого вибору, крім як виявляти протест. Зіткнення стануть ще жорсткішими, якщо ти станеш сприймати свого сина чи дочку, як порушників, які посягають на твою владу. Силове єдиноборство з маленькою дитиною не робить тобі честі, не підвищує, а навпаки, руйнує твій авторитет.
2. Робити з дитини «слухняного ягня»
Ти не вовк, а малюк не ягня з байки Крилова. Кожна людина у віці від двох років має пройти через фазу негативізму. Так, далеко не завжди вона проходить без шкоди для батьківської психіки. Але є випадки і коли все складається не менш драматично. Так от, нехай цей випадок менш драматичного рішення проблем буде вашим. Хоча б на підставі того, що ти доросла, а значить більш досвідчена людина.
3. Піднімати руку? Ніколи і ні за що!
Загрози і шльопанці викликають протилежний ефект, а часто і травмують ще несформовану психіку дитини.
4. Не мати уявлення про те, як розвивається дитина
Читай книги, звертайся до фахівців... Неправильні виховні впливу, і передусім прагнення в що б те не стало зломити волю і «я» маленького чоловічка можуть завдати йому шкоди і негативно вплинути на його майбутнє. Ламаючи волю в ранньому дитинстві, ми ламаємо дитині долю.
5. Припиняти самовираження - злочин
Дитина виявляє власну волю по-різному. Так, хтось і ламає іграшки, і вуличних котів підбирає, і букви не бажає вчити... Але адже і ти найчастіше робиш те, що хочеш (якщо ні, нам тебе шкода). Припинення дитячих спроб виявити власну волю відбивається на формуванні характеру дитини, причому в залежності від особливостей самого малюка, його сили або слабкості, фізіологічної організації, чутливості й імпульсивності, а також інших інтелектуальних, творчих здібностей.