Їй 56, вона народна артистка і легенда сцени, але про особисте говорить рідко. Цього разу Ірина Білик розговорилася: на церемонії благодійної премії GOLDEN GLOVE, де її відзначили у номінації «Легенда року», співачка уперше так відверто розповіла і про весілля, про яке мріє, і про найважчий рік свого життя.
Весілля - велике і тільки після перемоги
Білик зізналася, що знову мріє вийти заміж. Але ставить дві умови: спочатку в Україні має настати мир, а поруч має з'явитися гідний наречений.
Маленького весілля вона більше не хоче. Якщо святкувати, то гарно і по-справжньому велико, коли країна житиме мирним життям. Про це співачка розповіла на церемонії премії, яку заснувала меценатка і бізнесвумен Анна Буткевич, пише ТаблоID.
Офіційно заміжня співачка була лише один раз. Та її слова на церемонії звучали не як спогад, а як план, який вона чесно відклала до перемоги.
Рік, коли вона не могла співати
Друга частина розмови виявилася ще відвертішою. Початок повномасштабної війни Білик згадує одним словом - тиша.
Цілий рік вона не могла співати. Для співачки, чиє життя десятиліттями було сценою, це мовчання стало найважчим випробуванням.
І саме тоді поруч виявилася людина, від якої вона найменше чекала дорослої підтримки. Її молодший син.
Сніданок у ліжко і слова, які підняли
Табрізу у грудні виповниться 11 років. У перший рік великої війни він був зовсім маленьким, але саме він щоранку приходив до мами зі сніданком у ліжко і не давав їй здаватися.
Вставай. Я з тобою, все буде добре. Не здавайся, одягайся і йди далі.
Так співачка переказує слова сина, які чула у найтяжчі ранки. Грошей хлопчику не треба було: йому треба було, щоб мама встала і жила далі.
Білик прямо каже: син її врятував. Не метафорично, а буквально, день за днем, сніданками і цією дитячою впевненістю, що все буде добре.
Нагорода, під якою ховається ціла епоха
Номінація «Легенда року» для Білик не випадкова. Премія GOLDEN GLOVE відзначає людей, чия робота і позиція стали опорою для інших, і співачка того вечора була серед тих, кого зал зустрічав найтепліше.
Вона і сама визнає: лише на сцені почувається у своєму світі. Сцена для неї не робота, а місце, де все стає на свої місця: світло, музика і люди, які знають її пісні напам'ять.
Тому рік без співу і став для неї таким важким. Це був рік без її світу. І тим ціннішою виглядає дорога назад, яку вона пройшла не сама, а за руку з сином, крок за кроком, ранок за ранком.
Майбутній кухар і мама, яка повернулася на сцену
Раніше співачка розповідала, що Табріз мріє стати кухарем. Судячи зі сніданків у ліжко, перші кроки до професії він зробив ще у десять років, просто вдома і для найважливішої людини.
Сьогодні Білик знову на сцені, отримує нагороди і будує плани, у яких є місце і великому весіллю. Але найціннішу свою історію вона розповіла не про свято, а про маленького хлопчика, який одного важкого року навчив її вставати.