"Прийми мене таким, як є" - звучить по-філософськи та благородно. Але що стоїть за цим гаслом насправді: глибоке прийняття, лінь змінюватися чи зручна маніпуляція?
Чи може бути ця фраза маніпуляцією, як її сприймати правильно та що вона означає у стосунках, розповів для РБК-Україна (проєкт Styler) лайф коуч та сексолог Віталій Курсік.
Це звучить красиво, майже як клятва: "Я приймаю тебе таким, яким ти є". І хочеться вірити, що це можливо. Що тебе любитимуть з усіма звичками, заморочками, недоліками й особливостями. І ти - навзаєм.
"Але давай чесно: чи завжди ми готові приймати іншу людину без спроб її "підкрутити" під себе? Бо спочатку це "він трішки мовчазний", а через рік - "з ним нема про що говорити". Спочатку "вона така емоційна", а потім - "мене виснажують її перепади настрою". І от починається: "Ти змінись трохи… просто ось це прибери… будь трохи іншим, і все буде ідеально", - пояснює експерт.
Так де межа між прийняттям і самозрадою? Приймати - не означає погоджуватися на все.
"Це не про терпіння будь-яких форм зневаги, агресії чи незрілості. Це не про те, щоб закривати очі на те, що болить, і змушувати себе любити попри все. Прийняття - це про усвідомлення: людина має право бути собою. І ти маєш право вирішити, чи тобі з цим комфортно. Не переробляючи, не перевиховуючи, не спасаючи. Просто - або це твоє, або ні", - додає Віталій Курсік.
Що таке "приймати таким, як є"
Це ідея про безумовне прийняття іншої людини без спроб її змінити. Вона походить із гуманістичної психології (зокрема, ідей Карла Роджерса), де в центрі - повага до особистості, її права на вибір, ріст і помилки.
У здоровому вигляді це виглядає як:
- "Я розумію, що ти не ідеальний, і я все одно тебе ціную"
- "Твої риси не завжди зручні, але я знаю, чому ти такий"
- "Ти маєш право бути собою, і я не намагаюсь тебе перекроїти"
Міф у тому, що прийняття - це любов на все життя. Правда в тому, що іноді справжнє прийняття - це чесно визнати: "Я тебе розумію, поважаю, але нам не по дорозі".
Але де межа?
Те, що часто ховається під фразою "прийми мене таким, як є", має дві сторони.
Здорове прийняття
- Співчуття до іншого
- Розуміння причин поведінки
- Повага до меж
Маніпулятивне прикриття
- Відмова змінювати деструктивні звички
- Ухилення від відповідальності
- Вимога "терпіти" замість говорити відверто
Коли фраза стає зручною ширмою
Ця фраза набуває маніпулятивного відтінку, коли її вживають для:
Виправдання агресії або грубості: "Ну я такий прямий, змирись!"
Небажання працювати над собою: "Я не люблю вибачатися. Приймай це"
Ігнорування чужих почуттів: "Я не з тих, хто підтримує. Не чекай від мене цього"
Приймати не означає погоджуватися
Прийняття не дорівнює сліпому схваленню. Навпаки, у зрілих стосунках воно включає чесний діалог:
- "Я бачу, що ця риса тобі властива, але мені вона шкодить"
- "Я розумію, що ти втомлюєшся, але мені потрібна підтримка"
- "Я тебе люблю, але це не означає, що мені все підходить"
За словами психологів, безумовне прийняття працює, коли йдеться про любов до себе або до дитини. А у дорослих стосунках має бути обопільна відповідальність.
"Якщо людина постійно робить шкоду іншому й не хоче змінюватися, то не потрібно це романтизувати. Не приймати те, що шкодить і тих, хто робить погано - це теж вибір", - пояснює фахівець.
Прийняття іншої людини - не означає пасивність. Це про реальність - бачити людину такою, як вона є, і діяти саме з цієї точки. Це не про терпіння, а про розуміння та прийняття власних рішень.
"Бо любов - це не лише про "прийняти", а ще й про вибір: щодня, з відкритими очима. І бути з людиною не "з надією, що зміниться", а з повагою до того, ким вона є зараз. А ти сам(а) готовий приймати іншого і себе - такими, як є?" - резюмує Віталій Курсік.