Міфи про виховання дітей

Як відомо, більшість людей вважають себе компетентними в двох областях - це здоров'я і виховання дітей.

Міфи про виховання дітей
Розповідаючи дітям про корисну їжу, простіше змусити їх з'їсти.

Виявляється, робити цього не слід: ви можете досягти абсолютно протилежного ефекту! До такого висновку прийшли зовсім недавно дослідники з Північно-Західного університету в штаті Іллінойс (США).

Вчені набирали дві групи дітей у віці від трьох до п'яти років. Всім дітлахам розповідали історію про дівчину, яка їла крекери або моркву. Але при цьому в деталях історія розрізнялася: так, першій групі говорили, що зазначені продукти принесли героїні конкретну користь - зробили її сильнішою або допомогли навчитися рахувати. Другій групі про користь крекерів або моркви не повідомляли.

Потім малюкам пропонували скуштувати тих продуктів, про які йшлося у казці. У підсумку ті, хто не знав про їх переваги, з'їли більше, ніж ті, кому їх «рекламували».

Як же пояснити цей парадокс? З раннього дитинства нас привчають до того, що ліки часто бувають гіркими і неприємними на смак. Тому, почувши про користь того чи іншого продукту, дитина підсвідомо очікує, що їжа виявиться несмачною. І вона дійсно здається йому не такою вже смачною - принаймні, не настільки, щоб з'їсти її у великій кількості...

Тому краще давати дітям їжу без будь-яких коментарів або ж розповідати тільки про те, яка вона смачна, але ніяк не про її користь для здоров'я або розуму, радять експерти. Для розвитку дітей треба постійно з ними займатися.

Уже з двох-трьох років малюків водять на різні гуртки і в «групи розвитку», підсовують їм розмальовки та розвиваючі ігри... Проте британський дослідник Девід Уайтбрэд вважає, що інтелект краще розвивається у тих дітей, які часто залишаються наодинці. Це сприяє формуванню нових корисних умінь і навичок.

Дітям з ранніх років необхідно самостійно досліджувати навколишній світ. Якщо ж їх постійно контролюють, то важко буває сформувати власну думку про світ. В результаті дитина росте безініціативною, мислить стандартно і не завжди знаходить вихід у складній ситуації без підказки старших. Корисно хоча б на пару годин в день надавати дитині самому собі, радить Уайтбрэд.

«Цивілізоване» розлучення менше травмує дитячу психіку.

Вважається, що якщо в процесі розлучення і після нього подружжя намагаються хоча б зовні зберігати дружні відносини, то їх розставання менш болісне для дітей. Те, що це не так і розлучення батьків у будь-якому випадку травматичне для дитини, нещодавно довела команда фахівців з університету Індіани на чолі з доктором Джонатаном Бекмайером. Дослідження охоплювало 270 жителів одного з американських штатів, які розлучилися або розлучилися в період з 1998 по 2004 роки і взяли участь у програмі «спільне виховання дітей після розлучення». Під час опитування 31% добровольців охарактеризував свої стосунки з колишнім чоловіком або дружиною як «кооперативні і цивілізовані», 45% назвали їх «помірно дружніми» і включають рідкісні конфліктні ситуації, і, нарешті, 24% заявили, що їх взаємодію один з одним після розриву було «рідкісним, але конфліктним».

Потім вчені попросили учасників дослідження розповісти, як розлучення відбилося на дітях, вік яких на той момент складав в середньому вісім років. З'ясувалося, що діти, чиї батьки розлучилися, згодом частіше інших мали складності з поведінкою й успішністю, страждали від підвищеної тривожності, депресії і наркотичної залежності. Причому це ніяк не залежало від того, як складалися відносини батьків у період розлучення і після нього. Тобто виявилося, що прагнення зберігати хороші відносини з екс-супутником життя не робить ніякого впливу на те, як почувають себе діти. Вплив надає лише сам факт того, що батьки розлучилися.

Якщо дитину привчають вживати спиртне під контролем дорослих, у подальшому житті вона буде застрахований від алкоголізму.

На жаль, фахівці з Національного дослідницького центру з питань наркоманії та алкоголізму в Австралії з'ясували, що така практика призводить до зворотних результатів. До 16 років підлітки, чиї батьки дозволяли їм у більш ранньому віці пити спиртні напої в невеликих кількостях, втричі частіше починали відчувати залежність від алкоголю, на відміну від своїх однолітків, яким вживати спиртне взагалі не дозволялося. Якщо хлопець чи дівчина не розсмакували смак спиртного ще в дитинстві, при потуранні батьків, то шанси на те, що їм захочеться непомірковано пити в 16-18 років, значно знижуються, довели вчені. Нерідко доводиться спостерігати, як дорослі наливають дитині молодшого шкільного віку по «чуть-чуть» на дно келиха, щоб він міг цокнутися з сусідами по столу... З роками дози ростуть, і в 13-14 років «трохи» перетворюється в цілу чарку. І ось вже, помітивши на столі залишену дорослими почату пляшку, підліток наливає собі звідти сам...

«Вживання підлітками алкоголю загрожує травмами, захворюваннями, що передаються статевим шляхом, розвитком залежності від алкоголю і, як наслідок, змінами функцій головного мозку, - лякає Маттик. - Тому ми радимо уникати алкоголю підліткам як можна довше».
Загрузка...